Велика перемога?

Ополченці 1941 року: приречені на жертовний подвиг

Я вам, мої улюблені совкодрочери та адепти секти свідків смачного пломбіру і ковбаси по 2-20, тут про "Велику перемогу" приніс. Мажте.

Знаєте, що таке мобілізаційний ресурс?

Це кількість населення, яке держава може поставити під прапори, не завдавши значної шкоди економіці, демографії і т.п.

Моблізааціонний ресурс, згідно військовій науці, становить 10% від загальної кількості населення. Це не від кількості здорових мужиків, а від всього населення, включно з беззубими старухами і немовлятами.

В СРСР армія на травень 1945 року становила 11 мільйонів 300 тисяч військовослужбовців. При приблизно реальній (а не вигаданої) кількості населення 170 мільйонів осіб станом на 1941 рік. Але...

Але в 1945 році це інші мільйони замість тих, які по ярах та болотах непохованими валялися або в протитанкових ровах навалом - "братські могили" називалися.

Скільки бездарні Жуков, Ватутін, Конєв, Рокоссовський, Малиновський, Єременко під "мудрим керівництвом" тов. Сталіна тих мільйонів в землю поклали – не відомо і я зараз не буду заглиблюватися в нетрі фальшивих "досліджень" різноманітних Кривошеєвих, які свої втрати занижували, а німецькі збільшували. Авторитетні фахівці на зразок Мюллера-Гільдебранта або Бориса Соколова дають основну цифру: щоб вбити одного Ганса, Жуков укладав в землю 10 Іванів.

Так ось: мобілізаційний ресурс СРСР в роки війни був перевищений мінімум удвічі. Повторюю – мінімум. Адже швидкий відступ залишив в тилу мільйони придатних до стройової, яких німці потім, не будучи дурнями, погнали на роботу і мільйони тих, кого есесівці розстріляли через дії партизан. Питання таке: які наслідки для країни це мало?

Відповідь: падіння СРСР і масове виродження населення, особливо європейської частини Росії, Білорусі та України.

Якщо мужиків з колгоспів всіх вигребли на фронт, хто орав і сіяв? Баби і дівки. Якщо мужиків масами кинули на кулемети німецькі, хто рубав вугілля, тягав вагонетки з породою, укладав рейки і цеглу? Баби і дівки.

І коли посилаються на знаменитий вислів "Баби ще народять" – це взагалі-то недоречний оптимізм. По-перше, після каторжної праці, коли баби на собі орали і надривалися на заводах – не всі вони зберігали здатність народжувати. По-друге, яке здоров'я буде у тих дітлахів?

Подивіться на масову смертність дітей післявоєнних поколінь в 90-ті. Це не кляті "демократи" і не кляті "американці" винні. Це винні Сталін, Жуков, Василевський, Конєв та інші товариші, які трупами закидали окопи противника, а натомість забирали все нові юрби мужиків, прирікаючи жінок на важку працю.

А харчування жінок під час війни? "Все для фронту, все для перемоги", а бабі – 300 грамів хліба в день і цибулина. А медичне обслуговування, вірніше, повна його відсутність? А моторошні побутові умови коли ні помитися, ні підмитися?...

На фото (здається, це працівниці Харківського велосипедного заводу в евакуаціі) жінки точать міни великого калібру. Щоб ви розуміли, маса корпусу 120 мм міни більше 12 кілограмів, сталева чушка для її виробництва – ще більше. І все це жіночими руками треба було на верстат підняти, закріпити, а після зняти. Бувало таке і в інших країнах, але далеко не так масово.

Ще один аспект. Жуков, разом з іншими воєнначальниками, під час війни застосовували стару татарську і моськавитську тактику – "випаленої землі". При відступі випалювалося все: посіви, сільські хати, сараї, склади. Це доручалося спеціальним "факельним командам", створеним із "особливо морально стійких бійців і командирів".

Спеціальні команди саперів підривали не лише електростанції і заводи, а й житлові будинки. Тільки в Києві під час відступу було підірвано 1,5 тисячі будівель, велика частина з яких – житлові. Коли вам показують фото зруйнованого Хрещатика – знайте, це не німці, це "наші" постаралися. Німці намагалися гасити пожежі.

Київ. Осінь 1941 р. 

А після війни баби ж, надриваючись, розгрібали завали і тягали колоди, відроджуючи те, чого можна було не палити і не підривати. І знову ж таки на собі орали. Держава, замість того, щоб розвиватися, вкладала колосальні кошти в відновлення того, що підірвали і спалили браві хлопці Сталіна-Берії-Жукова. Німеччину відновлювати допомагали Штати, а СРСР від запропонованих по Плану Маршалла грошей відмовився. Але нищівну "Холодну війну" затіяв.