Імперія Путіна добігає кінця

Генерал Лавр Корнілов

У серпні 1917-го Російська імперія спробувала врятуватися від неминучої смерті (генерал Лавр Корнілов очолив заколот проти Тимчасового уряду Росії, намагався встановити військову диктатуру. — ГПУ). Менше ніж за два місяці настали окаянні дні.

На зміну втомленій Російській імперії після кількох місяців свободи прийшов один із найжахливіших в історії людства режимів. Країну очолила людина, про яку 1924 року Іван Бунін написав: "Виродок, моральний ідіот від народження, Ленін розорив найбільшу в світі країну і вбив мільйони. І все-таки світ настільки збожеволів, що сперечаються — благодійник він людства чи ні?" Потім з-під ленінського дна постукав Сталін.

В.І.Ленін та І.В.Сталін

Червона імперія була гіршою за білу в усіх вимірах: в гуманізмі та справедливості, у рівні свободи й довіри людей одне до одного. 26 років тому вона, смертельно втомлена, теж зробила спробу врятуватися від загибелі. І розвалилася майже так само, як попередниця. За ГКЧП (спроба перевороту в СРСР у серпні 1991 року, коли самопроголошений Держкомітет із надзвичайного стану намагався усунути від влади президента Михайла Горбачова. Результатом стала ліквідація Радянського Союзу. — ГПУ) стояла вся міць другої держави у світі. На власний порятунок імперія виставила значно потужніші сили, ніж були в демократів. Але червоний проект сконав. І виникла ілюзія, що країна ось-ось вирветься з вічної імперсько-ординської колії.

Ілюзія протрималася два роки, до прийняття Конституції 1993-го. У ній заклали основи путінської диктатури фашистського типу. Саме з неї вилізли обидві чеченські війни і вискочив, як чорт із табакерки, Володимир Володимирович із його тотальним розкраданням, окупацією Криму, війною проти України. Жоден диктатор у світі ніколи не мав більше повноважень, ніж президент Росії.

Вже не президент М.С.Горбачьов і ще не президент В.В.Путін, 1994 р.

На зміну білому і червоному прийшов проект Володимира Путіна. Це — сіра імперія без ідеології, ідеї, мети чи сенсу. Влада заради влади красти і заради самої влади. Ця імперія, гірша за попередні, добігає кінця. Путін уже не цікавий країні.

Режим поховає виникнення острівця альтернативної влади з ясною пропозицією майбутнього. Це може бути група губернаторів, силовиків чи міністрів, які не захочуть стати черговими жертвами в грі, де будь-хто, чий бізнес або крісло сподобається комусь із головних гравців, може опинитися за ґратами. Це може бути структура, яка об'єднає муніципальних і регіональних депутатів по всій країні, і в момент неминучої кризи заявить про готовність взяти владу.

Головне, щоб ініціативу не захопили чергові безпам'ятні ідіоти з ідеями необхідності "сильної руки", яка нібито приведе країну до демократії та процвітання.

Щоб на зміну путінському не прийшов черговий імперський проект, треба висмикнути з країни імперські скріпи. Їх три: самодержавна президентська влада, москвоцентризм, тобто безвладдя регіонів, і ядерна зброя.

За наявності хоч однієї з них імперія відродиться. Росія парламентська, конфедеративна і без'ядерна має шанс перестати постійно відновлювати її в собі.